Тренуємо займенники Мій, Моя, Моє

Прийшов  час ближче познайомитись з займенниками та ввести їх  повноцінно в мову дитини. 

Займенник - це повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання : хто? що? який? чий?

Сьогодні хочу написати про ті займенники, які співвідносяться з прикметниками та відповідають на питання який? чий?

Чи зустрічались вам дітки (необов"язково "особливі") , які в мові нагадують нам "грузина" , говоррячи : " Мій штани" , " Моя авто"? Якщо  у здорового малюка - це певна вікова норма, яка в певний момент сама згладиться і автоматизується, то в  проблемних діток, особливо тих з алалією та з РАС автоматизація займенників приходить пізно, або не приходиться взагалі . Тому таким діткам треба допомогти зрозуміти та класифікувати особові займенники  та їх похідні: "мій", "моя", "моє", "мої"

Якщо ваш підопічний вже пройшов етап науки синхронно-послідовного  читання та читання глобального, то пропоную вашій увазі таку класифікацію чимсь схожу на ті заняття , які я пропонувала вашій увазі в попередніх блогах про категоризацію.  Тільки зараз це буде категоризація не згідно форми, кольору чи тектури, а приналежності до тієї чи іншого роду займенника ( чол., жін., сер. , мн.). 

Отже, викладаємо на столі перед підопічним етикетки , які презентуєтьконкретний рід займенника "мій", "моя", "моє", "мої" і демонструємо картинку з певним предметом , ставлячи питання: "що це?" - якщо підопічний такий, що говорить , відповідає , наприклад, : " сонце". Терапевт запитує: " Чиє сонце?" . Підопічний повинен сказати правильну форму займенника та допасувати даний малюнок до етикетки з відповідною  його формою . 

Приклад тут:

Для підопічних, які неопанували науку глобального читання, дане заняття можна провести усно, не використовуючи моменту з допасуванням мадюнків до етикеток із займенниками.